Дифтерія: що треба знати, щоб уберегтись

Дифтерія – що це таке?
Дифтерія є небезпечним гострим інфекційним захворюванням через ускладнення, до яких може призвести, і через високий рівень смертності. До дії дифтерійного токсину чутливі практично всі органи, але найбільш вразливими є серце, нирки, наднирники, нервова система.
Смертність від дифтерії за різними даними становить від 5% до 20%.
Можливі ускладнення від дифтерії:
• блокування дихальних шляхів;
• інфекційно-токсичний шок;
• пошкодження серцевого м’яза (міокардит);
• ураження нервової системи;
• нефрозонефрит;
• легенева інфекція (дихальна недостатність або пневмонія).
Збудником хвороби є дифтерійна паличка, яка дуже стійка і може зберігатися у зовнішньому середовищі до 15 діб. Дифтерією заражаються повітряно-крапельним шляхом і через предмети побуту.
Джерело інфекції – хвора людина або носій збудника. Інкубаційний період захворювання – від 3 до 10 днів. Тобто в цей час людина може заражати інших і навіть про це не знати.
Захворювання проявляється у вигляді ангіни, коли у горлі утворюються плівки, що можуть ускладнювати дихання та ковтання.
Симптоми дифтерії:
• біль у горлі;
• підвищена температура, лихоманка;
• набряк слизової оболонки ротоглотки;
• наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу;
• набряк шиї;
• збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів

Чому дифтерія повернулась?
Саме низьким рівнем захисту населення лікарі пояснюють нові спалахи захворювання. За даними Центру громадського здоров’я, за дев’ять місяців 2019 року, щепленими від дифтерії є лише 59% дітей до року та 52% дорослих.
Дифтерія – дуже небезпечна і в ситуації, коли в країні багато невакцинованих дітей та дорослих, ризик її розповсюдження високий.
Дифтерія небезпечна тим, що без негайного введення сироватки близько 50% хворих можуть померти. І навіть з сироваткою залишається ризик смерті до 20% .

Як запобігти дифтерії?
Єдиним способом захиститися від дифтерії є вакцинація дітей і ревакцинація дорослих ,що запобігає розвитку захворювання та ускладнень .

Щеплення від дифтерії: що і як робити?
Щеплення від дифтерії мають отримувати всі — і діти, і дорослі протягом усього життя, кожні 10 років.
Дітям роблять щеплення вакциною АКДП у 2, 4 та 6 місяців. Згодом проводиться ревакцинація у 18 місяців та у 6 років вакциною АДП. Наступне щеплення у 16 років — вакциною АДП-М.
Далі необхідно вакцинуватися повторно кожні 10 років. Тобто, якщо останнє щеплення проти дифтерії було в 16 років, наступне потрібно зробити у 26. І так далі кожні десять років.
Якщо ви вже дорослі, але не були раніше вакциновані, або у вас немає записів про щеплення, то для захисту від дифтерії та правця необхідна триразова вакцинація АДП-М, кажуть лікарі.
Для дорослих між першим і другим щепленнями інтервал має бути не менше 30 днів, а між другим і третім – шість місяців.

Чи може захворіти на дифтерію людина, яка була вакцинована до цього?
Якщо в дитинстві ви отримали повну первинну вакцинацію — чотири дози вакцини з компонентом дифтерії до 18 місяців, потім вас ревакцинували за календарем вакцинації у 6 та 16 років, то вакцина проти дифтерії забезпечить високий рівень захисту проти цієї хвороби на 10 років.
Тому кожні 10 років дорослим необхідно проходити ревакцинацію — інакше можна захворіти.
Дорослим, які ніколи не вакцинувалися від дифтерії, варто негайно зробити щеплення. Рекомендується трикратне введення АДП-м з інтервалом між першою і другою дозами 30-45 днів , між другою і третьою – 6-12 міс.Наступна ревакцинація передбачена через 10 років однократно.
У разі необхідності підтвердження щеплювального статусу пацієнтам рекомендується пройти лабораторне обстеження на наявність антитоксичного імунітету до дифтерії та правцю. Зверніться до свого сімейного лікаря , щоб дізнатися дату наступного щеплення проти дифтерії та правця , та при потребі вакцинуйтесь!

Головний лікар
КНП « Березівський районний
центр первинної медико-санітарної
допомоги» І.М. Кондрашова